• Головна

Development of the “Central Asia Plus” Formats

In recent years, Central Asia has increasingly acted as a unified region in international relations. Alongside bilateral ties, “Central Asia Plus” formats have been developing, allowing the countries to coordinate their shared interests and discuss trade, investment, industrial cooperation, transportation, energy, and security with external partners.

Existing formats include “Central Asia–European Union,” “Central Asia–Russia,” the C5+1 platform with the United States, as well as dialogue mechanisms with China, Japan, South Korea, and other partners. These mechanisms do not replace bilateral cooperation but complement it with a regional agenda.

Central Asia’s Multivector Cooperation

The first “Central Asia–European Union” summit, held in Samarkand in April 2025, focused on developing a strategic partnership between the two regions. Particular attention was paid to investment, technological modernization, green energy, critical minerals, transportation, and logistics.

 

16–18 червня 2026 року в Ташкенті відбудеться V ювілейний Ташкентський міжнародний інвестиційний форум (ТМІФ). Тема цього року — «Investment Resilience: New Frontiers, New Partnerships» — задає порядок денний щодо того, як захищати інвестиції в умовах глобальної невизначеності, які інституційні механізми забезпечують стійкість капіталу на фронтирних ринках і де формуються нові партнерські маршрути.

Контекст форуму визначають макроекономічні результати. За даними Національного комітету зі статистики, ВВП Узбекистану у 2025 році зріс на 7,7% і перевищив 147 млрд доларів — це максимальний темп з 2021 року та один із найвищих у регіоні Європи і Центральної Азії.


Міжнародний новинний портал Euronews опублікував матеріал, присвячений масштабній модернізації системи охорони здоров’я Узбекистану в межах стратегії розвитку «Узбекистан – 2030».

У публікації зазначається, що країна здійснює комплексне оновлення медичної інфраструктури, впроваджує цифрові технології та розвиває приватний сектор охорони здоров’я, розширюючи доступ населення до якісних медичних послуг. У період з 2021 по 2025 рік на реформування галузі було спрямовано близько 16,3 млрд євро, зокрема 3,2 млрд євро — лише у 2025 році.

Одним із ключових напрямів стала цифровізація. Єдина національна електронна система охорони здоров’я охопила медичні дані близько 37 мільйонів громадян, забезпечивши впровадження електронних медичних карт,

 

Аналітики Центру економічних досліджень і реформ прогнозують зростання економіки Узбекистану у 2026 році в середньому на рівні 7%. Основними драйверами виступають ділова активність, грошово-кредитна та фінансова сфери, банківські операції, промислове виробництво й роздрібна торгівля.

Минулого року економіка Узбекистану продемонструвала стійкість і помірне зростання, попри глобальні виклики. За підсумками 2025 року ВВП країни зріс на 7,7%, перевищивши показник попереднього року (6,7%).

Згідно з розрахунками, зростання ВВП у I кварталі 2026 року становитиме близько 7% у річному вимірі. Основний внесок у прогноз забезпечують показники ділової активності (3,1 в.п.), грошово-кредитної та фінансової сфери (1 в.п.), динаміка банківських транзакцій (0,9 в.п.), промислового виробництва (0,6 в.п.) і роздрібної торгівлі (0,3 в.п.).

Додатково прогноз було розраховано із застосуванням методів машинного навчання на основі аналізу 250 щотижневих індикаторів пошукових запитів Google у 20 категоріях. За результатами, зростання ВВП у I кварталі 2026 року очікується на рівні 7,2%.


22 січня ц.р. голова Митного комітету Республіки Узбекистан Акмалхужа Мавлонов провів зустріч із представниками фармацевтичної галузі, присвячену питанням упорядкування імпорту лікарських засобів, посилення контролю їх якості та спільного вирішення системних проблем ринку.

Під час діалогу було озвучено актуальну статистику розвитку галузі.

Зазначено, що за підсумками 2025 року загальний обіг фармацевтичної продукції досяг $2 млрд, збільшившись на 18% (близько $300 млн) порівняно з попереднім роком. Водночас експорт становив $32 млн.

Імпорт фармацевтичної продукції здійснюється з 79 країн, насамперед з Індії, Китаю, Туреччини, Німеччини, України та інших. При цьому 85% (близько $1,7 млрд) припадає на готові лікарські препарати.

Основну частку імпорту забезпечують узбецькі компанії Grand Pharm Trade, Meros Pharm, Farm Lyuks Invest, GD Pharm,