УЗБЕКИСТАН-ФРАНЦІЯ: СИНЕРГІЯ ЗАРАДИ ПРОГРЕСУ

ІА «Дуньо»

11-13 березня Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв на запрошення Президента Еммануеля Макрона відвідає Францію з державним візитом.

Франція — розвинена індустріально-аграрна країна, яка займає одне з провідних місць у світі за обсягом промислового виробництва. За економічним потенціалом вона входить до сімки найбільш розвинених країн світу. Є ядерною державою, одним із п’яти постійних членів Ради Безпеки ООН, а також відіграє ключову роль у Європейському Союзі та на міжнародній арені.

Франція визнала незалежність Узбекистану 3 січня 1992 року, а дипломатичні відносини між нашими країнами були встановлені 1 березня 1992 року. Подальша динаміка зв’язків була закріплена 27 жовтня 1993 року підписанням Договору про дружбу та співробітництво.

ПРЕЗИДЕНТ РЕСПУБЛІКИ УЗБЕКИСТАН ЗДІЙСНИТЬ ДЕРЖАВНИЙ ВІЗИТ ДО ФРАНЦІЇ

На запрошення Президента Французької Республіки Еммануеля Макрона Президент Республіки Узбекистан Шавкат Мірзійоєв 11-13 березня відвідає цю країну з державним візитом.

Програмою перебування в місті Парижі передбачено проведення переговорів і заходів на найвищому рівні, а також низки зустрічей з офіційними та діловими колами Франції.

До порядку денного майбутніх контактів включені питання подальшого розвитку та зміцнення узбецько-французьких багатопланових відносин.

Пріоритетна увага буде приділена розширенню взаємовигідного співробітництва у торговельно-економічній та інвестиційно-фінансовій сферах, просуванню проєктів кооперації з провідними компаніями та підприємствами Франції.

УЗБЕКИСТАН ТА ЄС ОБГОВОРИЛИ ПЕРСПЕКТИВИ СПІВПРАЦІ В БРЮССЕЛІ

Делегація Узбекистану на чолі зі спеціальним представником Президента Республіки Узбекистан з питань зовнішньої політики Абдулазізом Каміловим провела в Брюсселі низку зустрічей з європейськими партнерами з метою обговорення поточного стану співпраці Узбекистану з ЄС, а також ходу підготовки до майбутнього саміту «Центральна Азія - Європейський Союз».

У рамках візиту відбулися зустрічі з керівником офісу Президента Європейської ради Педро Лурті, головою кабінету Верховного представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки Вівіан Лунеллою, а також координатором ЄС з боротьби з тероризмом Бартьяном Вегтером.

У складі узбецької делегації участь у переговорах взяв також директор Міжнародного інституту Центральної Азії Жавлон Вахабов.

Під час бесіди з П. Лурті були розглянуті перспективи подальшого розвитку міжрегіонального співробітництва в межах майбутнього саміту «Центральна Азія - Європейський Союз», який відбудеться 3–4 квітня цього року в Самарканді.

ЛІДЕРИ УЗБЕКИСТАНУ ТА ПАКИСТАНУ ВИЗНАЧИЛИ ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ РОЗШИРЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ПАРТНЕРСТВА

На запрошення Президента Республіки Узбекистан Прем'єр-міністр Ісламської Республіки Пакистан Шахбаз Шаріф 25-26 лютого здійснив офіційний візит до Узбекистану.

26 лютого ц.р. в Ташкенті відбулися переговори між Президентом Узбекистану та Прем'єр-міністром Пакистану, під час яких глави держав підтвердили прагнення поглиблювати двосторонню співпрацю у сферах торгівлі, інвестицій, енергетики, регіональної інтеграції, культури та сільського господарства.

Цього року Узбекистан і Пакистан мають намір збільшити товарообіг до $2 млрд. У 2024 році він перевищив $400 млн, а кількість спільних підприємств досягла 130. Лідери домовилися про прийняття «дорожньої карти» для досягнення цієї мети.

СПІВРОБІТНИЦТВО КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Саїдбек Маматкобілов - провідний науковий співробітник Інституту стратегічних і міжрегіональних досліджень при Президенті Республіки Узбекистан

Забезпечення енергетичної безпеки є одним із основних викликів сучасності практично для кожної держави, незалежно від рівня економічного розвитку.

Останні десятиліття це питання набуло особливої гостроти у зв’язку з геополічною напруженістю, нестабільністю цін на енергоресурси, обмеженістю запасів традиційних видів палива та зростаючою конкуренцією за контроль над стратегічними ресурсами. Ситуацію ускладнюють наслідки зміни клімату, які створюють додатковий тиск на енергосистеми країн світу.